Регіна Глущенкопсихіатр · психотерапевт · нарколог Записатися

Психосоматика

«Ви здорові, це нерви» — і людина йде з кабінету з тим самим болем і відчуттям, що їй не повірили. Розповідаю, що насправді стоїть за такими симптомами і чому вони не вигадані.

Що це насправді означає

Психосоматика — не «вигадані хвороби» й не спосіб сказати, що людина симулює. Це реальні тілесні симптоми, у виникненні або підтриманні яких значну роль відіграє психічний стан.

Механізм фізіологічний. Тривалий стрес тримає нервову систему в режимі готовності: підвищується м’язовий тонус, змінюється робота серця й судин, порушується моторика кишківника, зростає чутливість до болю. Це не уява — це вимірювані зміни, які відчуваються як біль, тиск, серцебиття.

Важливо: психосоматичний діагноз ставлять не тому, що обстеження нічого не знайшли, а після того, як їх зробили. Спершу виключаємо тілесні причини — і тільки потім говоримо про роль стресу.

Як це виглядає

  • болі в грудях і серцебиття при нормальній кардіограмі;
  • відчуття грудки в горлі, утруднене дихання;
  • головні болі напруження — ніби обруч навколо голови;
  • болі в животі, здуття, синдром подразненого кишківника;
  • запаморочення й хитання без знахідок у невролога;
  • болі в спині та шиї, які не пояснюються знімками;
  • шкірні висипання, що загострюються в стресові періоди;
  • хронічна втома, яка не минає після відпочинку.

Характерна деталь: симптом посилюється у певних ситуаціях — перед роботою, у конфліктах, у неділю ввечері — і слабшає у відпустці. Але буває й навпаки: відпустило напруження, і тіло «дозволило собі» захворіти.

Чому обстеження нічого не знаходять

Тому що шукають структурне пошкодження — запалення, пухлину, звуження судини. При психосоматичних розладах порушена не структура, а регуляція: як мозок керує тілом і як інтерпретує сигнали від нього.

Тут працює ще один механізм: тривога за здоров’я підвищує чутливість до тілесних відчуттів. Людина починає прислухатись, помічає те, що раніше проходило повз увагу, лякається — і напруження зростає. Симптом стає сильнішим від самої уваги до нього.

Тому нескінченні повторні обстеження не заспокоюють, а підтримують коло: полегшення після хорошого результату триває кілька днів, потім сумнів повертається.

Симптом реальний, навіть якщо аналізи хороші

Розберемось, що його підтримує, і виберемо, з чого починати. У мене є окрема підготовка з психосоматики.

60 хвилин · 700 грн

Що за цим зазвичай стоїть

У більшості випадків психосоматичні симптоми — не окрема хвороба, а прояв стану, який має назву:

  • Тривожний розлад — найчастіша причина. Напруження в тілі, серцебиття, ком у горлі.
  • Депресія — часто маскується саме тілесними скаргами, особливо у чоловіків і старших людей.
  • Панічний розлад — напади, які людина роками сприймає як проблеми з серцем.
  • Наслідки травматичних подій — тіло зберігає реакцію напруження надовго.
  • Хронічне виснаження після тривалого перевантаження.

Тому лікування починається не з симптому, а з того, що з’ясувати, який стан за ним стоїть.

Що працює

Психотерапія

Основний метод. Когнітивно-поведінкова терапія працює з тривогою за здоров’я, з перевірками й уникненням, і поступово знижує чутливість до тілесних сигналів. Це не «переконати себе, що не болить», а змінити те, що підтримує біль.

Медикаменти

Потрібні, коли за симптомами стоїть виражена тривога або депресія. Тут часто виникає непорозуміння: «мені призначили антидепресант, значить вважають психом». Насправді ці препарати мають доведену дію і на больові синдроми, і призначаються саме тому, що симптом реальний.

Що допомагає додатково

  • регулярний сон — на дефіциті сну больовий поріг падає;
  • фізична активність: вона знімає той самий м’язовий тонус;
  • дихальні техніки з довгим видихом у моменти загострення;
  • обмеження пошуку симптомів в інтернеті;
  • домовленість із лікарем про план обстежень замість повторів «на всяк випадок».

Чого не варто робити

  • проходити ті самі обстеження вкотре, сподіваючись нарешті знайти причину;
  • ходити від лікаря до лікаря без єдиного плану;
  • самостійно призначати собі знеболювальні на тривалий строк;
  • сприймати слова «це нерви» як звинувачення у вигадуванні;
  • відкладати звернення до психіатра до моменту, коли «всі інші лікарі закінчились».

З чого почати

Якщо обстеження вже зроблені й нічого не знайшли — це не кінець пошуку, а початок іншого. На консультації ми розберемо, що саме відбувається з вашим тілом, коли симптом посилюється, і що його підтримує.

У мене є окрема підготовка з психосоматики й участь у профільних конгресах — це та частина медицини, де важливо і розуміти тіло, і вміти працювати з психікою. Консультація 60 хвилин, онлайн.

Часті питання

Це означає, що я все вигадую?

Ні. Симптом реальний і вимірюваний. Психосоматика — про механізм виникнення, а не про те, що болю немає.

А якщо лікарі щось пропустили?

Саме тому обстеження й потрібні — один раз, у розумному обсязі. Якщо вони зроблені якісно, повторювати їх щомісяця не має сенсу: це підтримує тривогу, а не знімає її.

Чи можуть від стресу бути справжні хвороби?

Так. Тривалий стрес доведено впливає на перебіг гіпертонії, виразкової хвороби, шкірних і аутоімунних станів. Це не замінює лікування у профільного лікаря, а доповнює його.

Скільки часу займає лікування?

Зазвичай від трьох до шести місяців регулярної роботи. Перші зміни більшість помічає раніше — коли симптом перестає лякати.

Чи потрібно припиняти лікування у терапевта чи гастроентеролога?

Ні. Робота йде паралельно, і це нормальна практика.

Якщо погано просто зараз

Не чекайте відповіді й не залишайтесь наодинці. Ці лінії працюють безкоштовно та анонімно.