Панічні атаки

Серце вилітає, повітря не вистачає, здається, що зараз станеться катастрофа. Через кілька хвилин усе минає, а страх залишається. Розповідаю, що це насправді таке, чому воно не вбиває і що з цим робити.

Що відбувається в тілі

Панічна атака — це хибне спрацювання давнього механізму «бий або біжи». Мозок вирішує, що вам загрожує небезпека, і за секунди готує тіло до втечі: викидає адреналін, прискорює серце, розганяє дихання, напружує м’язи, спрямовує кров до кінцівок.

Проблема лише в тому, що небезпеки немає. Тіло готове бігти, а бігти нікуди — і вся ця енергія відчувається як жах без причини. Далі вмикається другий контур: людина лякається власних відчуттів, від страху адреналіну стає більше, і симптоми посилюються. Так утворюється замкнене коло.

Як виглядає напад

• сильне серцебиття, відчуття, що серце «зараз вискочить»;
• нестача повітря, задишка, відчуття грудки в горлі;
• запаморочення, хитання, відчуття нереальності того, що відбувається;
• тремтіння, пітливість, озноб або жар;
• оніміння чи поколювання в руках і навколо рота;
• нудота, різь у животі;
• страх смерті, страх збожеволіти або втратити контроль.

Напад досягає піку за кілька хвилин і зазвичай минає протягом десяти-двадцяти. Дуже характерна деталь: після нього залишається виснаження, ніби ви щойно пробігли дистанцію.

Це небезпечно для життя?

Ні. Панічна атака не спричиняє інфаркту, інсульту, зупинки дихання і не призводить до божевілля. Сама по собі вона не залишає жодних наслідків для серця чи мозку.

Це головне, що варто засвоїти, бо саме страх наслідків розганяє наступні напади. Тіло під час атаки працює на межі своїх звичайних можливостей — приблизно як під час інтенсивного бігу, — але не за межею.

Що робити прямо під час нападу

1. Нагадайте собі, що це вже було. Проговоріть уголос або подумки: це панічна атака, вона мине за кілька хвилин, зі мною нічого не станеться.
2. Займіться видихом. Не глибоким вдихом — саме довгим видихом. Вдих на чотири рахунки, видих на шість-вісім. Довгий видих фізіологічно вмикає гальмо нервової системи.
3. Поверніться у зовнішній світ. Назвіть п’ять предметів навколо, три звуки, два запахи. Це переключає увагу з внутрішніх відчуттів, на яких тримається паніка.
4. Не тікайте. Якщо є можливість, залишіться там, де почалось. Втеча приносить полегшення на п’ять хвилин і закріплює страх на роки.
5. Дозвольте їй бути. Парадоксально, але спроба зупинити атаку силою підсилює її. Спроба просто перечекати — скорочує.

Чому вони повторюються

Після першого нападу з’являється те, що лікарі називають страхом страху: людина починає боятися не ситуацій, а самої можливості повторення. Далі включається уникнення — не їздити в метро, не ходити далеко від дому, не залишатись самому, завжди мати при собі таблетку.

Кожне уникнення дає короткочасне полегшення й водночас підтверджує мозку: місце було справді небезпечним, добре що втекли. Світ поступово звужується. Саме уникнення, а не самі напади, найбільше псує життя — і саме з ним працює терапія.

Що працює в лікуванні

Когнітивно-поведінкова терапія

Метод із найбільшою доказовою базою саме при панічному розладі. Ми розбираємо, які думки запускають напад («це серце», «я задихнусь»), перевіряємо їх на практиці й поступово повертаємо ситуації, яких ви уникали. Робота структурована, з домашніми завданнями, і зазвичай має видимий результат за 8–16 зустрічей.

Медикаменти

Потрібні не завжди. Їх має сенс обговорювати, коли напади дуже часті, коли поруч є депресія або коли стан не дає почати терапію. Сучасні препарати при панічному розладі не викликають залежності й призначаються курсом, а не назавжди. Рішення ухвалюється разом із вами, і я завжди пояснюю навіщо, на який строк і чого очікувати.

Що не працює

Заспокійливі «на всяк випадок» у кишені, самостійно підібрані по інтернету, алкоголь для розслаблення й нескінченні обстеження серця. Усе це знімає тривогу на годину й підтримує її на роки.

Коли звертатись

Не обов’язково чекати, поки нападів стане багато. Достатньо, якщо:

• напад повторився вдруге і ви почали його боятись;
• ви змінили маршрути, відмовились від поїздок або справ;
• ви носите з собою ліки «щоб було спокійніше»;
• разом із панікою з’явились безсоння або пригнічений настрій;
• вам просто важко жити з цим і ви втомились.

На консультації ми з’ясуємо, чи це справді панічний розлад, чи він поруч з іншим станом, і виберемо метод. Онлайн, 60 хвилин, у зручному вам месенджері.

Часті питання