Регіна ГлущенкоРусская версия
← Усі статті
Матеріал лікаря

Самооцінка: чому вона не залежить від досягнень

Самооцінка не зводиться до успіхів чи схвалення інших. Розповідаємо, як розпізнати її вразливість, що може підтримати та коли корисна консультація.

Самооцінка — це не сума дипломів, доходу, зовнішності чи чужого схвалення. Вона пов’язана з тим, як людина ставиться до себе, помічає свої потреби, помилки й сильні сторони. Досягнення можуть давати радість, але якщо право на повагу до себе залежить лише від результату, будь-яка помилка легко перетворюється на доказ «зі мною щось не так».

Як виглядає низька самооцінка

Людина може постійно порівнювати себе з іншими, знецінювати зроблене, уникати нових завдань через страх невдачі, погоджуватися на незручне, щоб не розчарувати когось, або дуже болісно переживати критику. Це не означає, що з людиною «щось зламано». Такі способи ставлення до себе часто формуються поступово — під впливом досвіду, стосунків, вимог середовища й пережитих подій.

Чому важливо дивитися ширше

Низька самооцінка може супроводжувати тривогу або депресивні симптоми, але сама по собі не встановлює діагноз. Якщо разом із самокритикою з’являються стійка пригніченість, втрата інтересу, порушення сну, виснаження чи думки про самопошкодження, варто обговорити це з фахівцем.

Мета — не переконати себе, що ви «ідеальні». Більш реалістична мета — навчитися оцінювати себе повніше: помічати і труднощі, і зусилля, і контекст, не перетворюючи одну невдачу на вирок усій особистості.

Що можна спробувати

Якщо самокритика та сором регулярно обмежують життя, запишіться на консультацію, щоб дослідити це в безпечному темпі.

Коли потрібна термінова допомога

Негайно шукайте допомогу, якщо є небезпека. Якщо виникли думки, намір або план завдати собі шкоди, телефонуйте 103 або зверніться до найближчого відділення невідкладної допомоги. За можливості попросіть близьку людину залишитися поруч.

Записатися на консультацію

Джерела